Криза у Молдові: чому Україна ризикує втратити спокій і на західному кордоні

depositphotos 1724062 stock photo moldovan flagУ Молдові триває політична криза, яка становить загрозу і для стабільності на західному кордоні України.

Що стало її причиною, як відреагував світ та які ризики виникли для України – у матеріалі 24 каналу.

Що спричинило кризу?

Політичні сили Молдови після парламентських виборів 24 лютого повинні були сформувати коаліцію. І мали вони для цього півтора місяця, проте до 7 червня так і не зробили цього. Це спровокувало багатотисячні протести в країні – люди не бажають проведення дострокових виборів.

8 червня проросійська Соціалістична партія і проєвропейський демократичний блок ACUM сформували коаліцію, підписали тимчасову угоду про співпрацю та затвердили тимчасовий склад уряду. Його очолила Майя Санду.

Однак Конституційний суд країни ухвалив рішення про те, що будь-який акт, ухвалений депутатами 8 червня і пізніше, буде недійсним. Це пояснили тим, що остаточний термін формування коаліції, робочих органів парламенту та уряду закінчився 7 червня. Тобто єдине конституційне рішення у цій ситуації – розпустити парламент.

Конституційний суд Молдови позбавив президента країни Ігоря Додона повноважень і передав їх в.о. прем'єр-міністра Павлу Філіпу (Демократична партія, яка не визнає зміну влади – саме на її бік став Конституційний суд). Він уже розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 6 вересня.

Проте уже 11 червня президент Молдови Ігор Додон скасував підписаний Павлом Філіпом указ про розпуск парламенту. Додон заявив, що той не має права виконувати обов’язки президента, а перед підписанням указу було обов’язковим проведення консультацій з парламентськими фракціями, але "їх не було".

Реакція Заходу

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд напередодні попросив Венеціанську Комісію оцінити дії Конституційного суду Молдови. Він вважає, що це рішення є незаконним та безпідставним.

У НАТО закликали до стриманості та порадили вирішувати політичні розбіжності шляхом перемовин. Відкрито однієї зі сторін альянс не підтримав. Офіційний представник альянсу Оана Лунгеску лише зазначила: НАТО постійно підтримує країну в реформуванні її інститутів оборони і безпеки.

Єврокомісія також визнала новий уряд легітимним.

Крім того, із заявою щодо політичної кризи в Молдові виступили Німеччина, Велика Британія, Польща та Франція. Країни відзначили, що в умовах нинішньої конституційної кризи вони бачать і підтримують парламент Молдови як представника народу Молдови.

Що кажуть у Росії?

РФ визнала новий уряд та коаліцію у парламенті Молдови. До того ж, у нього увійшла проросійська Соціалістична партія. У Москві також висловили надію на співпрацю з новим урядом.

Як відреагувала Україна?

У МЗС України закликали не застосовувати силу до мітингувальників та не допустити російського сценарію федералізації країни. Тут же додали, що для України Молдова – важливий партнер, і обидві країни можуть мати спільне європейське майбутнє.

Оскільки Україна зацікавлена у проєвропейській Молдові, то готова посприяти у вирішенні цієї кризи. Крім того, через ситуацію у Молдові провели нараду в РНБО. Український дипломат Віктор Крижанівський 11 червня прибув до столиці Молдови, Кишинева.

Ми дуже пильно моніторимо ситуацію у сусідній країні. Нам усім дуже потрібна європейська демократична Молдова і зовсім не пасує перспектива нового російського плацдарму, який створюватиме загрозу для українського півдня,
– зазначив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

У МЗС наголосили: криза, яка триває у сусідній Молдові, може негативно вплинути й на Україну.

СБУ посилила безпеку на кордоні – навіщо?

У відомстві пояснили: для того, щоб запобігти "іноземному втручанню" у ситуацію. Відтак, перед в’їздом до країни будуть перевіряти "радикально налаштованих росіян".

Експерт-міжнародник Олексій Куропятник у коментарі 24 каналу назвав таке рішення дуже правильним. Розміщення підрозділів СБУ має бути одним із заходів, спрямованих на те, щоб втримати ситуацію в сусідній і досить дружній до нас Молдові в правовому руслі.

До таких заходів, зокрема, можна віднести й призначення представника із врегулювання кризи у цій країні та його візит до Кишинева.

Україна в цьому випадку має проявити ініціативу – запропонувати майданчик, скажімо, десь в Одесі або Білгород-Дністровську, неподалік від кордонів. Для того, щоб спробувати зберегти політичний дискурс у правовому полі. Щоб він не вийшов, як в Україні в 2014 році, поза межі правового поля,
– пояснив експерт.

У чому полягають ризики для України?

Передусім варто звернути увагу на те, що, окрім існуючої нестабільності на Сході країни, подібна небезпека може виникнути й на Заході.

Якщо ситуація буде "розкачана" і з боку Молдови й там почнуться протистояння, це все послаблює позицію України і розтягує і без того невеликі ресурси для національної безпеки по периметру кордонів,
– зазначив Олексій Куропятник.

Що стосується впливу Росії, за словами експерта, тут не просто Кремль впливає якимось таємним чином. Це – населення Молдови поділене. Частина виборців тут, так само як і в Україні, прагне наближення до Євросоюзу і бачить свою країну частиною ЄС. Дехто бажає навіть возз’єднання з Румунією, яка вже є країною-членом НАТО.

Читайте також: СБУ активізується на кордоні з Молдовою через радикально налаштованих росіян

Ще одна частина виборців бачить майбутнє своєї країни зовсім інакше – у наближенні до Росії.

Це може сприйматися як зрада, їх можна лаяти. Але вони існують. Вони – виборці, у них є права і вони певним чином впливають на ситуацію в країні,
– пояснив експерт.

За його словами, тут якраз можна провести паралелі з Україною. Населення розколоте ментально. Частина виборців, які мають однакові права, зовсім суперечливо бачать майбутнє своєї країни. У випадку Молдови всі гілки влади проти парламенту.

"Для нас це створює небезпечний прецедент і в принципі підриває саму ідею демократії, як системи, яка здатна в тому числі до забезпечення шляхів мирної передачі влади від однієї політичної групи іншій шляхом виборів", – пояснив Олексій Куропятник.

Однак все одно ситуація не має виходити за межі правового поля. І Україна повинна сприяти тому, щоб цього не сталося. Це – наш національний інтерес.

 

Джерело:24tv.ua



Додати коментар


Захисний код
Оновити

us1

Популярні новини


Warning: filesize() [function.filesize]: stat failed for http://i1.ytimg.com/vi/FujGKqiFsrE/hqdefault.jpg in /var/www/vh-6373/data/www/sz.uz.ua/modules/mod_junewsultra/img/phpthumb.class.php on line 3375
Уже в 2022 році Росія і Білорусь можуть створити конфедеративну державу. Перші кроки до цього будуть зроблені до 2021 року.
З ініціативою перейменувати анексований півострів виступив голова так званої національно-культурної автономії кримських греків.
УІНП підготував серію із п’яти короткометражних відеороликів про діяльність протягом 5 років.
Усі новини...

Останні коментарі

Всі права застережено. "Срібна Земля 2014"

Про нас | Зворотній зв’язок | RSS