Чи потрібна Закарпаттю ОДА? Роздуті апарати і фантастичні зарплати чиновників

898800x389Чиновницький апарат надто роздутий, а ціла армія держслужбовців приходить на роботу просто, щоб попити каву та поставити автограф на якихось документах. А скільки маємо бездарних керівників, яких потрібно негайно звільняти, а не преміювати, як це часто в нас робиться.

Згадаймо хоча в одного з керівників відділів ОДА, який збив на Петефі в Ужгороді ліхтарний стовп, а невдовзі Москаль нагородив його подякою від Гройсмана. Це було не просто смішно, а викликало в соцмережах хвилю обурення.

Загалом апарат ОДА може представляти набагато менше чиновників. Їх цілком достатньо для того, щоб виконувати основні функції… і отримувати фантастичні зарплати. Адже зарплати у представників закарпатської влади, як видно з електронних декларацій, порівняно з іншими регіонами України шокуючі. Хоча область є дотаційною. Таких зарплат немає навіть у регіонах, що успішно розвиваються, де працюють багато підприємств.

Адже зараз однією з головних місій наших чиновників є покладання квітів та свічок до пам’ятників на державні свята, перерізання червоних стрічок, як було за радянських часів, і… звісно ж… фотосесії перед камерами та фотоапаратами у кабінетах та біля тих же скульптур, що серед населення викликає лише огиду.

До речі, про пам’ятники. Екс-очільник Закарпаття Геннадій Москаль дуже любив «фестивалити». Він відвідував майже всі народні гуляння в області, намагався бути у вирі подій. Але при цьому мало що зробив для того, щоб ці фестивалі стали популярними у всій Україні, аби до нас їхали туристи (це стосується і його всіх попередників). Також він перешкоджав процесу об’єднання громад – в результаті у нас найменше в Україні ОТГ. Хоча були в нього і здобутки, бо його гострого слівця всі боялися, він умів організувати роботу довкола себе. Але про добрі справи закарпатці вже почали забувати і наразі найчастіше про Москаля згадують «незлим тихим словом», пригадуючи йому дружбу з лісниками та масштаби вирубок, лобіювання інтересів забудовників полонини Боржава вітряками, Свидовець та бездоріжжя… через яке в області не раз перекривали дороги.

Крім того, залишив він по собі ганебного бронзового монстра на набережній в Ужгороді, що є найжахливішим пам’ятником Голодомору в Україні за космічну суму – 4,5 мільйона гривень державних коштів.

І зараз ужгородці ніяк не можуть позбутись цього чудовиська, хоча вже два рази голосували за його перенесення.

Тож хіба такі дії влади можна назвати ефективними?

Час нарешті закарпатцям змінювати свідомість, час вимагати від влади та депутатів і чиновників реальних кроків задля блага нашого краю. Тим більше що незабаром вибори – кандидати обіцятимуть золоті гори та молочні ріки. Тож головне – обирати справді тих, хто працюватиме на користь громади.

zakarpatpost.net